Наверх
Алекс, 65 - 15 марта 2009 01:18
Все
прищухлі айстри, вгорнуті у морок.
Здається, відучора був вівторок
(межи очі ударів колуном).
Пливе земля. І спокій сподіванний –
як тиша тиші. Як кінець кінця.
Хлющіть вода. Так час біжить захланний,
наближує мене до реченця.
Від спогадів самі чорніють вирви.
Дорогу розміновано – рушай!
Благословенні сходження і прірви,
і славен рідний і нищівний край!
В. СТУС
Добавить комментарий
Комментарии: 0
